Відомості про художнє набивання на тканині як вид декоративно-ужиткового мистецтва.

Мета:  -  створити умови для формування поняття про техніку художнього на­бивання на тканині та поєднання  цієї техніки  з іншими видами декоративно - прикладного мистецтва;

●        розвивати наочно - образне мислення та творчу уяву учнів;

●        навчити доглядати за виготовленими виробами;

●        виховувати інтерес до декоративно –прикладного мистецтва,  любов до Батьківщини

Наочність: зразки та ілюстрації робіт, виготовлених у техніці  художнього на­бивання на тканині,  «плетіння  тасьмою», «вишивка стрічкою», «плетіння бісером», «вишивка косим хрестиком».

Інструменти і матеріали: голки, ножиці, п’яльці,   нитки, дріт,  тканина.

Міжпредметні зв’язки: історія, образотворче мистецтво.

Тип уроку: комбінований.

Форма уроку: урок – презентація

                                         Хід уроку:

І. Організаційний момент

Встали всі рівненько, підтягнулись,

Один одному так щиро посміхнулись.

На урок старання не забудьте взяти,

Отже, починаємо працювати!

Перевірка присутності учнів, готовності їх до уроку, наявності робочого одягу.

-Добрий день всім учням та гостям, які завітали до нас в гості! Ми проводимо урок у виставковій залі шкільного музею дитячої творчості. Чому саме, - дізнаємось трошки згодом.

ІІ. Актуалізація опорних знань і вмінь учнів

1. Що називають декоративно – ужитковим мистецтвом?( один із видів художньої діяльності, твори якого поєднують естетичні та практичні якості. Декоративне означає «прикрашати». Ужиткове ж означає, що речі мають практичний вжиток, а не лише є предметом естетичної насолоди)

-Звичайно ж, людина здавна захоплювалась красивими речами, тому намагалась зробити своє побутове середовище гарним, що й лежить в основі декоративності.

2. Які види декоративно – ужиткового мистецтва ви знаєте?( художня обробка дерева, каміння, металу; гончарство;  художня вишивка; ткацтво і килимарство; декоративний розпис ;Багатобарвні малюнки на папері; живопис і графіка; оздоблення олійними фарбами дерев’яних виробів (скринь, мисників, вуликів, віялок, дерев’яного посуду, іграшок, музичних інструментів); писанкарство; розпис тканин; малюнки на склі  ; гутництво; українські народні витинанки; вишивка, іграшка, художня обробка шкіри, вироби з бісеру

3.     Якими з них ви володієте?

ІІІ. Мотивація навчальної діяльності

Наш сьогоднішній урок я хочу розпочати із стародавньої легенди.

         Якось Бог вирішив наділити дітей світу талантами. Французи одержали елегантність і красу, угорці – любов до господарювання, німці – дисципліну й порядок, поляки – здатність до торгівлі, італійські діти – хист до музики… Обдарувавши всіх, Бог раптом побачив у куточку дівчину. Вона була одягнена у вишиту сорочку, руса коса переплетена синьою стрічкою, а на голові багрянів вінок із червоної калини. І запитав її Бог:

●        Хто ти? І чому така сумна?

●        Я – Україна, а плачу, бо стогне моя земля… Сини мої на чужині, на чужій роботі, а в своїй хаті немає ні правди, ні волі.

●        Чого ж ти не підійшла раніше? Я всі таланти роздав. Не знаю, чим можу зарадити твоєму горю?

Дівчина хотіла йти, але Бог зупинив її.

●        Зачекай. Є в мене неоцінений дар, який прославить твій народ на цілий світ. Відсьогодні все горітиме у твоїх руках. Візьмеш ти шаблю – і буде нескорений твій народ. Візьмеш плуг – і заколоситься на ваших полях жито - пшениця. У хаті  твоїй буде панувати краса й затишок, а пісня твоя звучатиме у віках. Усе це стане можливим, дякуючи вірі твого народу у власні сили й бажанню працювати заради власного добробуту.

Прийняла з вдячністю дівчина божий дарунок і відтоді славиться Україна своїми майстрами, а серед них ті, котрі присвятили себе мистецтву народної вишивки, художнього в’язання, плетіння бісером, вишивання стрічкою та інше.

ІV. Повідомлення теми уроку

         Тож  сьогодні ми познайомимось з таким мистецтвом, як художнє набивання на тканині і поєднанням з іншими видами декоративно – ужиткового мистецтва.  Мої очікування від уроку

V. Вивчення нового матеріалу

Художнє набивання на тканині – не дуже поширена в Україні техніка. Проте в деяких регіонах є люди, які захоплені цим видом рукоділля і навчають інших. До таких людей належить Проців Дмитро Васильович  з Івано – Франківська, який створив творчо - виробничу групу і понад 15 років поширює цей вид народної творчості, проводячи безкоштовні майстер – класи. Про це детальніше можна дізнатися переглянувши диск «Школа художнього набивання на тканині», який можна замовити через Інтернет.

         Віднедавна «Технологія художнє набивання на тканині» увійшла до програми шкільного навчання як варіативний модуль. Програму затвердили в Міністерстві освіти та науки.   

VІ. Метод «Карусель»

         Учням роздаються картки з інформацією, із якою вони ознайомлюються і за часовою стрілкою передають один одному.

І картка

Художнє набивання 

Техніка бере свій початок в епоху древніх єгиптян. Вони були першими, хто використовував техніку вишивки, удар голки, через використання кісток птахів у вигляді голок.

         Відродження техніки припадає на початок ХХ століття через інтерес до  цього давнього мистецтва.

         Техніку набивання на тканині називають техніка вишивання або килимова вишивка, махрова вишивка, техніка продьоргування, вишивка петлею, техніка нетканого гобелена.

         На заході дана техніка отримала назву Punch Needle (продьоргування), яке походить від Russian   Punch. Відомо, що порівняно новий вид японської гладі  Bunka Embroidery стався від Russian   Punch, оскільки в ній використовується та ж голка Bunka (точніше, пуансон).

        Специфіка цієї техніки така, що вона здається дуже простою, але містить стільки секретів, що краще один раз побачити, як працює майстер.  

Принцип її роботи простий: з одного боку шляхом протикання тканини утворюються більш довгі гладьові стібки , з іншого боку   утворюються вузлики або петельки килимової техніки.

Дві сторони - дві техніки - одна голка Bunka! Результат, вид самої вишивки залежить від довжини голки і петель, від довжини стібка, від використовуваних ниток і тканини - основи.

  ІІ картка . Художня набивання на тканині (Punchneedle— «Удар голки») — це можливість оригінально, стильно й дуже затишно прикрасити свій будинок. За допомогою техніки можна набивати не тільки картини, а й оформляти подушки, сумочки та багато інших повсякденних і святкових аксесуарів. Головне в художньому набиванні на тканині — спеціальна голка.

Для художнього набивання на тканині необхідні робоче місце, інструменти й пристосування, уміння правильно ними користуватися.

Робоче місце не вимагає особливого обладнання: працювати можна за партою чи столом. Сидіти слід прямо, вільно, щоб не втомитися. Інструменти й матеріали мають бути поруч. Тканину слід тримати на віддалі 35–40 см. Приміщення має бути з природним освітленням, добре провітрюване. У вечірній час світло має падати на роботу зверху.

Для роботи потрібні ножиці, звичайна тонка голка з ниткою, олівець або кулькова ручка, за потреби клей ПВА й малюнок бажаного виробу, тканина основа.

  ІІІ картка.   Інструменти  та матеріали

      Для основи гобелена найкраще підходить  лляне полотно. Переважно пухке або нещільного переплетення. Ця умова необхідна для того, щоб голка не рвала і не пробивала тканину, а розсовувала волокна. При наступному проколі нитки тканини повинні затискати робочу нитку попереднього проколу. В іншому випадку, якщо ви будете працювати на бавовняному або вовняному матеріалі,   робоча нитка не буде триматися в тканині.

ІV картка.   Основним інструментом для набивання на тканині служить спеціальна голка. Вони бувають різні на вигляд, але принцип роботи їх однаковий. Придбати голку можна в інтернет – магазині або магазинах для рукоділля.

 Голка складається з ручки та металевого стержня, загостреним внизу з отвором для нитки на відстані 2-3мм від краю, який вільно рухається в середині ручки і закріплюється за допомогою гвинтика(таким чином регулюється довжина голки). Від довжини голки залежить довжина петельки.       

  Зустрічаються голки, довжина і товщина яких регулюється за допомогою насадок. Насадки легко знімаються та вставляються. Товщину голки підбирають відповідно тканини та ниток.

Для того щоб змінити довжину петлі у звичайних голках, застосовуються насадки, які   можна зробити з шматочка стержня кулькової ручки або ізоляційної оболонки дроту (кембрік).
          V картка.   Для техніки набивання на тканині підійдуть будь – які нитки із стійким забарвленням, крім ворсистих, тому що вони будуть чіплятися за голку. Нитки або пряжа можуть бути бавовняними, вовняними, лляними, штучними. Кожний різновид нитки дає свою фактуру. Можна використовувати як нові, так і вживані трикотажні вироби
         Обережно слід користуватися нитками товстої структури. При їх використанні утворюються великі дирки( при розпусканні іноді потрібна штопка). Крім того, товста нитка не пройде в голку.

Порада

Для однієї роботи бажано використовувати пряжу одного виду, а якщо різного, то слід враховувати товщину пряжі та інші особливості. Гра фарб дає можливість пофантазувати і в деякому роді доторкнутися до казки і помахом чарівної палички

Допоміжними інструментами є рамка, креслярські кнопки або маленькі цвяхи. 
         Рамка - дерев'яний каркас, на який натягується тканина. Для зручності краще брати рамку більшого розміру задуманої вами роботи.      

Для роботи знадобляться гострі ножиці з заокругленими кінцями.

Для заправляння нитки в голку нам знадобиться тонкий пружний дріт,складений навпіл. Його дов жина має бути більшою на 5- 8см за голку. Або –ниткопротягувач: це пристосування  складається із звичайної голки з ниткою довжиною 40-50 см, кінці якої зв’язані вузликом.

На завершальному етапі нам потрібний буде клей ПВА для обробки виворітної сторони, щоб уникнути розпускання ниток.

Технологічна послідовність виготовлення картини в техніці «художня набивка на тканині»

До початку виконання роботи треба опанувати технікою користування голкою. Це роблять на натягнутій тканині, проколюючи її від тканини, як учнівську ручку під час письма від паперу. Перші роботи прості: листочки, геометричні фігурки.

Підготовка до роботи

Спочатку   готуємо ескіз .

1. Розкроюємо тканину - основу необхідного розміру.

2. Переводимо малюнок на тканину будь - яким способом: наприклад,  за допомогою копіювального паперу.

3. Закріплюємо тканину в п'яльцях або рамці за розміром малюнка. Перетягувати роботу на вишиту ділянку не можна! Так як натиск на голку і відповідно на тканину буде досить сильний, то натягувати треба дуже туго, в ідеалі - пришити або прибити гвіздками тканину до рами.

4. Заправляємо нитку в голку за допомогою ніткопротягувача.

5. Можна починати роботу! Сторона з малюнком - це виворітна сторона роботи.  Голка пробиває роботу з вивороту,  щоб створити "петлі" на лицьовій стороні. Кожна петля створюється простим проколюванням   тканини.

2.     «Набивання малюнка»

    В лівій руці тримаємо п'яльця, в правій голку з заправленою ниткою. Починають роботу з контуру контрастного кольору (якщо він є в малюнку). 

1. Робочу голку вводимо в тканину до обмежувача під кутом 45-50 градусів.

2. Виводимо голку назад.

3. Не відриваючи голки від тканини, ведемо кінцем її по малюнку зліва направо, тримаючи голку весь час зрізом до тканини.

4. Наступний прокол робимо на відстані   2-3 мм від попереднього.

5. Послідовно проколюючи тканину, заповніємо таким чином всю ділянку певного кольору, потім наступну. Заповнюють в довільному порядку, можна рядами, спіраллю, орієнтуватися потрібно на контур малюнка і власне зручність.

Не дивуйтеся, якщо лицьовий бік виходить дуже кошлатий, коли малюнок буде заповнений весь, то петельки пригорнуться одна до одної і буде рівна щільна поверхня. Проколи бажано робити ближче, щоб петельки були поруч, і наступний ряд робити ближче до попереднього. Закріплювати нитку не потрібно, просто залишати хвостик на вивороті на початку і в кінці роботи, а потім обережно відрізати.  

Порада

Під час роботи нитку рукою не притримуємо (рук для цього просто вже немає), петлі виходять самі в процесі роботи. Головне, не піднімати голку високо над тканиною і не тягнути нитку, інакше петельки розпустяться.

Висота петель при набиванні регулюється кількістю обмежувачів, щільно насаджених на голку інструмента. Петлі можна залишати в початковому вигляді або їхні верхівки постригти. Зрізування проводиться після закінчення роботи гострими ножицями.

Набивання проводимо нитками відповідних кольорів, контролюючи якість виконання роботи на зворотному боці. При художньому набиванні нитки добре закріплюються в тканині. Готовий виріб після закінчення набивання із зворотного боку можна покрити тонким шаром побутового клею (ПВА).

Повідомлення   Не можна не згадати московського майстра  Юрія Миколайовича Овсепяна, роботи якого на сьогоднішній день не мають аналогів в Росії і Європі.  Те , що робить майстер Юрій Овсепян , ніяк не назвеш звичайним декоративним мистецтвом. Авторська технологія , так званий , об'ємний рельєфний гобелен з першого погляду викликає захоплення . Кожна робота це ідея , проникнута душевними переживаннями автора, настроєм художника. За професією Юрій Миколайович інженер. Проте вже більше 30 років прикладне мистецтво є головною справою його життя. На початку творчого шляху художник звертається до яскравих соковитих квітів .

Адже Юрій Овсепян довгий час жив у Вірменії і колоритне життя , природа і мистецтво цієї країни знайшли відображення в його роботах . Сьогоднішні твори майстра - це вишукані візерунки , співучі лінії , стримані фарби. Зображує художник більше абстрактні сюжети , ніж реалістичні картини . Всі, хто прийшов на відкриття виставки , не стримували свого захоплення . Кожна робота несе глибокий зміст.

У кожній закладена своя філософія. Гра фарб дає можливість пофантазувати і в деякому роді доторкнутися до казки і помахом чарівної палички . Є панно , які присвячувалися важливих подій . Приміром , Юрій Миколайович великий шанувальник Володимира Висоцького і одна з його робіт так і називається «Присвята Висоцькому ».

В експозиції представлені роботи і самого майстра і його послідовників. За кілька років техніки нетканого гобелена , об'ємної петельной в'язці навчилося більше 500 чоловік. Юрій Миколайович завжди радий поділитися своїм умінням і долучити до творчості якомога більше людей.

  Тетяна Михайлівна Каранюк -    за освітою вчитель початкових класів, понад 10 років веде учнівський гурток з нетканого гобелену в ЗОШ 1-3 ступенів №27 міста Рівне. У гуртку — дві групи школярів різного віку — і первачки, і старшокласники. Збагачені фантазією гуртківців вироби демонструються на районних та обласних виставках. Вчителька щиро радіє успіхам дітей, які дуже захопилися її справою. До слова, донька і двоє синів Тетяни Михайлівни також уміють вишивати. А сама майстриня є учасницею багатьох всеукраїнських конкурсів, фестивалів, під час яких проводить майстер-класи для бажаючих оволодіти технікою вишивки нетканого гобелену. Тим самим прагне віддати часточку своєї душі людям. Задля цього розробила доступну й дуже образну систему навчання для початківців, завдяки якій учні швидко опановують секрети набивання, яке є водночас і геніальним, і простим.

VII. Формування умінь та навичок учнів.

Практична робота: Будова голки для набивання. Заправляння нитки.

ВАЖЛИВО! Голку потрібно тримати косим зрізом по ходу руху голки.

Під час роботи слід пам’ятати, що інструменти й пристрої за неправильного застосування можуть бути небезпечними. Тому потрібно їх після виконання роботи зберігати в дерев’яних чи пластмасових скриньках. Голку слід оберігати від падіння на тверду поверхню.

 VIІI. Підсумок уроку. Виставляння оцінок.

ІХ. Рефлексія

Позиція

Для мене було  цікавим…

Я навчилась…

Мені не вдалося…

Мій настрій…

Моє бажання…

Х.  Завдання додому: підготувати презентацію "Види українського декоративно-ужиткового мистецтва".